В душі лишиться жити неповторне...

Залиштеся найвищою з зірок, Найяскравішим спогадом у серці... Вже впав надії останній листок, Та не засохне почуттів джерельце. Ледь чутно буде вітер шелестіть, На землю упадуть сльозинки з неба... В рядках залишу незабутню мить, Сховать її на денці серця треба. Надія була вигадкою снів, Я дякую за доброту і правду. Співає осінь музику без слів, Я світлий смуток допиваю спрагло... Нехай співає осінь про любов, Нехай застигне сяйвом невимовним, І хай бракує всіх можливих мов, В душі лишиться жити неповторне.

2023-10-02 06:03:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Сандра Мей велике дякую, дорога Сандро! 🤗🤗🤗🤗

Відповісти

2023-10-02 06:05:51

Lexa T Kuro

Світлий осінній сум! Гарно, щиро, лірично! 👍☀️

Відповісти

2023-10-02 07:26:22

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Lexa T Kuro дякую, надзвичайно приємно! 🙏❤️

Відповісти

2023-10-02 08:25:03

Подобається

Інші вірші поета

Квітне сад за дверцятами серця... Ти наче сонце, що осяяло мій день... Малюю знов чарівні Ваші риси В нерівному двобої серце й доля...

Інші поети

Rolen

@Rolen0027

OhNamSoo

@OhNamSoo

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11461

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15872