В душі лишиться жити неповторне...
Залиштеся найвищою з зірок, Найяскравішим спогадом у серці... Вже впав надії останній листок, Та не засохне почуттів джерельце. Ледь чутно буде вітер шелестіть, На землю упадуть сльозинки з неба... В рядках залишу незабутню мить, Сховать її на денці серця треба. Надія була вигадкою снів, Я дякую за доброту і правду. Співає осінь музику без слів, Я світлий смуток допиваю спрагло... Нехай співає осінь про любов, Нехай застигне сяйвом невимовним, І хай бракує всіх можливих мов, В душі лишиться жити неповторне.
2023-10-02 06:03:50
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Сандра Мей велике дякую, дорога Сандро! 🤗🤗🤗🤗
Відповісти
2023-10-02 06:05:51
1
Lexa T Kuro
Світлий осінній сум! Гарно, щиро, лірично! 👍☀️
Відповісти
2023-10-02 07:26:22
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Lexa T Kuro дякую, надзвичайно приємно! 🙏❤️
Відповісти
2023-10-02 08:25:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12616
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3262