Шахматы
rosbyta_chasha
Жизнь, как шахматная доска, Каждый из нас фигура на ней, И игра здесь отнюдь не легка, Мысли об этом туманом развей, Победы надежда уж очень хрупка, Но разве она стоит этих смертей? Неужели полк — цена короля? И его жизнь важнее ферзей? Но ошибка нас в туман загнала, Правду разглядеть ты сумей, Возможно цена и вправь немала, Да стоит она зажённых свечей, Фигура в оману нас вовлекла, Пойми, что в жизни главней, И маску сними догола, Король — свет наших путей, Теперь то смысл игра обрела? Король — это будущее без цепей, Но если тема за это зашла, По ту сторону такие же жизни людей, И пусть лучше будет ничья, Чем звуки клинков и мечей.
2021-06-24 21:29:52
3
0
Інші вірші поета
Человек Вказівник Роза Жарти долі
Інші поети
Margarita20
@Margarita20
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1498
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10564