Завтра
Крок за кроком йду я по дорозі, Вогник свічки вказує мені шлях, Та холодно неначе на морозі, І все в якихось зарослях, Відкрити очі я не в змозі, Загубилась десь в своїх мислях, Хочеться зупинитись на півдорозі, Не відчути сльози на щоках, І дослухатись свідомості, Та все вертаюсь до прийдешніх тих роках, Повертаю голову до часів я незабутніх, Де було місце для розваг, І прогулок тих вечірніх, Та й мрії були не лише у снах, З-за спиною місце спогадів яскравих, Впереді усе в страшних тонах, Там проблем множество всіляких, І небо не усипане в зірках, Та події літ давно забутих, Треба згадувать з посмішкою на устах, Там теж багато днів було похмурих, І шлях проходив у гірських хребтах, Багато в них було уроків мудрих, Що все в твоїх руках, Що нема поступків мáрних, Що віра житиме в серцях, А час плине мимоволі, Треба підніматись, далі йти, Набратися хоробрості, Головне з дороги не зійти, Візьму мудрості я крихту, І хоробрості піщинку, Щоб пройти долину тиху, І вкінці побачити хмаринку,
2021-06-25 19:09:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3881
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5886