Театр
Мы все актёры большого театра, Каждый сам в праве избрать себе роль, Мы все заложники жанра, Тот, кому повезло наверх взбрёл, Бедным стал, кто честен остался, Казалось бы, Смерть в театре, не ужасна, Но никто не знает умершего судьбы, Вы лишь видите его к жуткому причастного, А не души его мольбы, Никто не знает его настоящего, А аплодисменты из зала звучат от слепых, Никто не видит жизни за кулисами, Да й кому она нужна? Если переписана скандалистами, Брехня уже освобождена.
2021-06-24 21:24:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6406
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3313