Жарти долі
Кожен день питаю я себе, Чому в життя жарти несмішні? Чому чую немилість я небес? І лунають звідусіль новини страшні? Коли вже сміх лунатиме, Не десь далеко вгорі, А мене оберігатиме? Коли вже доля зорі, Разом зі мною споглядатиме? І не буде розбивати ліхтарі? Коли я зрозумію її гумор? І сама сміятимусь у відповідь? Коли вже закінчиться мінор? І почнеться розповідь, Сповнена яскравих іскор?
2021-06-24 21:03:34
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4687
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2255