Неспокій
Мені знати б, що спиш ти, люба, Що тебе не збудило вибухом — Твій нічний неспокій у грудях Стане від мене їм вироком. Силою думки чи уві сні Запевни мене, що все добре, На зло ворогам сильніш обійми У мить неминучого шторму. Дай знати мені, що жива ти — Мені інших знань і не треба... Хіба не жорстокість — мовчати Під осяяним бомбами небом? Тривога. Знов вибух. Світанок... Я крізь ніч прошепочу: «Живи...» Наш ранок, наш вечір настане — Поза межами б стрічки новин...
2022-11-01 01:45:15
24
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Я знаю: прийде час і неспокій зміниться спокоєм! Чекаємо! ❤️
Відповісти
2022-11-02 18:44:04
3
Леся Українка
Вірш покрив цілком і повністю, особливо про "мені інших знань і не треба" і про жорстокість мовчання під бомбами...
Відповісти
2022-11-09 20:19:50
2
Оксана
Неймовірно😍
Відповісти
2022-12-24 01:58:20
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477