La vie de la grenouille
Nadine Tikhonovitch
J'écris les mots soigneusement, Ce sera le poème, mais puis, Je ne suis pas triste maintenant- Je suis bourrée encore. Je déteste ma vie! Mal à la cœur. Les sentiments grouillent Dans ma poitrine nue et brûlée. Je ne suis pas la fille. Je suis la grenouille Avec le destin assez affligé. Je me noie, je suis presque morte, Je suis au fond de mes peines. Il n'y a personne sur le bord, Le sang a gelé dans les veines. Peut-être je suis la grenouille, Les gens ne m'aiment pas aussi, Je peut dire seulement "Bul-bul", Comme "Au revoir" pour vous. Voici...
2020-10-16 09:33:25
29
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Nadine Tikhonovitch
@Меліса 😅а там ещё веселее звучит 😅
Відповісти
2020-11-04 00:39:45
1
Меліса
@Nadine Tikhonovitch ммм, до речі в мене тут пропозиція є👉👈
Відповісти
2020-11-04 00:40:43
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Меліса слухаю
Відповісти
2020-11-04 00:41:01
1
Інші вірші поета
Посивілий чоловік П'яні листи Ви є А можна після перемоги...
Інші поети
Moi
@Moi_2000
R_i_t_a
@freebird
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3050
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6025