Aimer sans Internet

Nadine Tikhonovitch

Я так хочу чути твій голос, Без хвилиних аудіо в "діректі". І хочу бачити... Поза межами "сторіз". Не вір: кохання нема в інтернеті! Відчувай мене поруч з собою, Вдихай мене серцем усім, Коли ніжно-легкою ходою Повз пробіжу і розтану, мов дим. Не шукай в улюблених смайлах Мій настрій, мої почуття! І повір, не покажеш у слайдах Всіх фарб мирського життя! А я хочу торкатись... Руками... Ти також мене обійми... Ти все зрозумієш... З роками... В реальності тільки люби! А я хочу чути твій голос... Вгамуй жагу цю нестерпну... Облиш ті "Скайпи" та "сторіз" - Я ж люблю тебе... Без інтернету...

22.09.2020

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Oliver Schatz

Хорошие ты пишешь стихи. Хотя я 95 % не понял, но знаю, что ты здорово пишешь на русском.

Відповісти

22.09.2020, 16:19

Вероника Рубин

Гарний вiрш.

Відповісти

22.09.2020, 16:23

Твоя Відьма

Актуально для сьогодення! Не може кохання зароджуватися онлайн - згодна!

Відповісти

23.09.2020, 16:45

Інші вірші поета

Коли закінчиться війна Поговоримо? Ви є Раптом це не Ви?

Інші поети

Princess Mwas

@princess_mwas

Janocska

@Janocska

Katy_May

@Katy_May

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2565

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1893