Вогонь і Гроза: Гімн незламності
Я не хочу бути злою, в почуттях своїх німою. Я — людина,і на цьому має бути все сказано. Не зламаєш, не зігнеш, бо в мені вогонь палає. Я — людина, це мій гімн, що крізь простір лунає. Не сховаюсь я в тіні, не віддам своїх ідей. Я борюся, я живу, і життя — це мій трофей. Нехай світ суворий буде, хай кінчається відлік, Я стоятиму незламно, кожен бій — це мій виклик. Світ великий, світ жорстокий, та у ньому є моє місце. Я не здамся, не впаду, буду йти крізь все, як міць. Хай зігнуть мене вітри, хай стискає холод злий, Я стоятиму, як скеля, кожен день — це мій бій. Кожен крок — це перемога, кожен погляд — то вогонь, Я наважуся на більше, буду йти вперед крізь сон. Мій голос — то зброя, що ламає всі стіни, Я — людина, і це слово має силу незмінну. Я не втрачу свою волю, не зламаєш мене вщент, Бо в серці моїм правда, і вона — мій аргумент. Кожна рана — то урок, кожен біль — це моя сила, Я пройду крізь бурю, бо не зламать вам мої крила. Слідами стеляться дороги, пісня вітру — моя мова, Я піднімусь на вершини, де ніколи не була дорога. У кожній бурі знайду спокій, в кожній тіні — світло знов, Я життя своє малюю, а не просто йду крізь сон.
2025-01-03 23:02:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9362
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6683