Каміння
Широкі ріки, води глибокі, Течуть наші дні, вже не видно дороги. Шлях розбитий, каміння та ями, Не знаєш знову як звідси тікати. Лиш чуєш думки, Що в Дніпро всі стікають. Течуть, течуть, Та й спокою не знають. Стріляй, стріляй. Лиш цільсь точніше, І не побачиш ти картини жахливіше. Життя вже не має, Не дихає тіло, Нікому немає до цього діла. "Смерть - це не страшно" Невже це скаже вам кожний? Дурня! Життя хоче текти, як нестримна ріка. Нажаль, зупинило каміння Дива.
2018-08-30 19:23:32
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6291
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5644