Каміння
Ruslana
Широкі ріки, води глибокі, Течуть наші дні, вже не видно дороги. Шлях розбитий, каміння та ями, Не знаєш знову як звідси тікати. Лиш чуєш думки, Що в Дніпро всі стікають. Течуть, течуть, Та й спокою не знають. Стріляй, стріляй. Лиш цільсь точніше, І не побачиш ти картини жахливіше. Життя вже не має, Не дихає тіло, Нікому немає до цього діла. "Смерть - це не страшно" Невже це скаже вам кожний? Дурня! Життя хоче текти, як нестримна ріка. Нажаль, зупинило каміння Дива.
2018-08-30 19:23:32
3
0
Інші вірші поета
Дитинство Монохром Сміття Маячня
Інші поети
Glory LoveWorld
@Glow_Heavenly_Broadcast
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3066
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2486