Далі буде...
Мені б так хотілось навчитися Засинати щовечір без тебе. Не вбиватися, не журитися, Не вдивлятись опівночі в небо. Так хотілось, аби зрозуміла я: Час ще можна спинити на мить, На моїх руках життя лінія Без перетину далі біжить. "Далі буде", - на долі накреслено, Може, разом нам бути судилося? І дивлюсь на долоні збентежено - Серця лінії наші схрестилися. 15.10.2020
2020-10-15 20:30:45
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ольга)))
Красиво на украинском... Я выросла в белорусской деревне, недалеко от Украины, так что мне в большинстве понятен украинский язык, похож на местный диалект из детства)
Відповісти
2020-10-16 05:25:50
Подобається
Джон Сміт
Чудово і сумно...
Відповісти
2020-10-16 08:04:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3489
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16847