Колискова Сонця
Светлана Пилюк
Знову сонце за обрій сідає, "На добраніч", - тихенько шепоче, Промінцями мене обіймає, Обігріти мій сон наче хоче. Вже скінчились небесні гуляння, Йде до завтра спочити Світило, Колискову мені на прощання До світанку у серці лишило. Крізь віконце я теплі промінці Обережно зберу у долоні, І до самого ранку по вінця Свої сни світлом Сонця наповню. 16.11.2020
2020-11-16 07:17:06
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вероника Рубин
Добрий вiрш. Легко запам'ятати, приємно читати.
Відповісти
2020-11-16 07:47:10
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch ура, ти вже здорова!!!!
Відповісти
2020-11-16 08:29:41
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Светлана Пилюк на жаль, ще ні...
Відповісти
2020-11-16 08:46:36
Подобається
Інші вірші поета
Ця осінь... Вертайтесь додому Озерні дзеркала Сильніший за тата
Інші поети
Яна Шинко
@yana_shinko
MixMax M
@MixMax_M
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1892
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1988