Буває сумно...
Светлана Пилюк
Може, винуватець в усьому дощ? А, може, сонце, що сіло за хмари? Так сумно буває, неначе хтось Переплутав усі кольорові фарби. Сіре небо впало в мої зеленії очі, Дерева тримають од вітру за руки, А дощ сльози ллє, наче дуже хоче, Щоб серце хтось взяв моє на поруки. І знов, як колись, рік у рік, восени, Птахи прилітають зі мною прощатись... На крилах мій сум у далекі краї Нехай віднесуть, й не дадуть повертатись. 01.10.2020
2020-10-01 16:03:47
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарно 😍
Відповісти
2020-10-01 16:04:15
1
Інші вірші поета
Сильніший за тата Серпаночок Дні народження- не дати Колись...
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1906
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12838