Я не знаю себе...

Светлана Пилюк

Мені часом здається, що себе я не знаю зовсім: Дивне створіння, що над долею завжди сміється. Що сумує за літом, а потім чекає на осінь, Чиє серце так палко та жадібно б'ється. Може, очі заплющу та в нього таки зазирну? Там маленька живе собі дівчинка досі, Дорослу себе в ній ніяк я не впізнаЮ, І вагаюсь весь час на важливому кожному кроці. Як би з нею домовитись жити у мирі! Адже літ у душі не додати мені все одно. Тож нехай, нам удвох веселіше в одному тілі, Як метелики з нею, на світло в житті летимо! 16.07.2020

2020-07-16 05:24:44

13

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Светлана Пилюк

@Принцесса Лягушка = львица ты тоже себя не знаешь?))))

Відповісти

2020-07-16 05:44:52

1

Светлана Пилюк

@Маркус дякую, на жаль, пишу рідко українською

Відповісти

2020-07-16 05:57:49

2

Kruhitka Dobro

Тільки в 17 зрозумів, як прекрасно бути дитиною😋

Відповісти

2020-07-16 06:23:16

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2702

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6418