Не плачь
Светлана Пилюк
Ті сльозки так щиренько ллються, Як вранішній дощик біжать, Струмочком течуть, не здаються, Сьогодні тебе не впізнать. Те лишенько більше за тебе, Здається, не буде кінця. Не плач, моє Серце, не треба, Загоїться ранка оця. Ось бачиш, вже хмарки сховались, І дощик забрали додому. Всі сльозки втекли, бо злякались Усмішки на личику твому.
2020-10-20 15:53:06
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Очень хорошее и тёплое стихотворение))) А так - бомба! Столько тепла, любви и заботы в этих строках😇🥺🤗
Відповісти
2020-10-20 19:56:08
1
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch дякую
Відповісти
2020-10-21 03:22:28
Подобається
Інші вірші поета
Батьківщині Мене як пташку тримай Я не знаю себе... Далі буде...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1933
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4369