Ця осінь...
Светлана Пилюк
Ця осінь...наче іде повз мене, Ходою легкою, не обертаючись, Збирає хмари із синього неба, Жбурляє листям, немов би граючись. І знову й знову на повнії груди Життя ковтками повільно вдихаючи, Шукаю для себе повітря всюди, Цю осінь подумки перегортаючи. Зажди ще, постій разОм просто неба, В обіймах вітру від мене тікаючи, На мить зупинися, мені ТАК треба, Я ще не надихалась, не прощаюся... 30.10.11
2021-10-30 13:51:49
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Дуже поетично. Створює приємний світлий настрій.
Відповісти
2021-10-31 21:28:29
Подобається
Інші вірші поета
Може птах? "Полтава-Ковель" транзит Де народився, там і пригодився Серпаночок
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9285
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15469