Де народився, там і пригодився
Светлана Пилюк
Де народився, там і пригодився Автор: Світлана Пилюк А вдома найкраще! В родинному колі З волошками бавитись в жовтому полі, Роки із зозулиним "ку" рахувати, Пісні українською вголос співати. Засмажити сальця з димком на кострі, Рибалити зранку в човні на воді, Босоніж по мокрій траві погуляти, І мріяти, де б іще в мандри подати! І знов повернувшись, чомусь лише вдома Так швидко проходить абияка втома. Бо знаємо, де ми на світ народились Найкраще лишЕ тільки там й пригодились! 19.07.2021
2021-07-19 04:07:47
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Чудовий вірш👍 Коли приїжджаю туди, де народилась, то у мене таке відчуття, що там навіть повітря інше, ароматніше якесь))
Відповісти
2021-07-19 05:10:08
2
Александр
Одна строчка бьет: "І мріяти - ще би де мандрувати!"- чуть лучше, но тоже не фонтан
Відповісти
2021-07-19 10:07:59
1
Светлана Пилюк
@Александр дякую, трішки змінила, щоб не сильно било))).
Відповісти
2021-07-19 11:27:09
1
Інші вірші поета
Не здолати! "Полтава-Ковель" транзит Дні народження- не дати Може птах?
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Твоя NATALI
@sunny_princess
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1668
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1474