Де народився, там і пригодився
Светлана Пилюк
Де народився, там і пригодився Автор: Світлана Пилюк А вдома найкраще! В родинному колі З волошками бавитись в жовтому полі, Роки із зозулиним "ку" рахувати, Пісні українською вголос співати. Засмажити сальця з димком на кострі, Рибалити зранку в човні на воді, Босоніж по мокрій траві погуляти, І мріяти, де б іще в мандри подати! І знов повернувшись, чомусь лише вдома Так швидко проходить абияка втома. Бо знаємо, де ми на світ народились Найкраще лишЕ тільки там й пригодились! 19.07.2021
2021-07-19 04:07:47
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Чудовий вірш👍 Коли приїжджаю туди, де народилась, то у мене таке відчуття, що там навіть повітря інше, ароматніше якесь))
Відповісти
2021-07-19 05:10:08
2
Александр
Одна строчка бьет: "І мріяти - ще би де мандрувати!"- чуть лучше, но тоже не фонтан
Відповісти
2021-07-19 10:07:59
1
Светлана Пилюк
@Александр дякую, трішки змінила, щоб не сильно било))).
Відповісти
2021-07-19 11:27:09
1
Інші вірші поета
Ця осінь... "Полтава-Ковель" транзит Квіткове намисто Сильніший за тата
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5896
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2673