Запитаю
Запитати мені у кого Чому досі гримлять гармати? Ні бояться ні Чорта, ні Бога, Брат стріляє у свого брата. Не брати, скажете, вороги. Що ж ви хлопці не поділили? Хіба різні читали книжки? Та під різним небом ходили? Хіба зрощені не людиною? Плем'я мавпяче вам за брата? Хіба мріялось вам дитиною В серце цілитись і вбивати? Запитати мені у кого, Чого мати не може спати, Чому чорного й сивого кольору Стало так на Вкраїні багато? Хто дасть відповідь, чому нас Не навчають історії дати. Тоді я скажу: прийде час, І вже ні в кого буде питати. 08.11.2020
2020-11-08 09:14:40
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Светлана Пилюк
дякую за розуміння
Відповісти
2020-11-08 11:38:03
Подобається
Ольга)))
До боли пронзительные строчки. Сердце болит за то, что происходит в мире и на родной земле...
Відповісти
2020-11-09 05:49:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5560
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4254