Запитаю

Светлана Пилюк

Запитати мені у кого Чому досі гримлять гармати? Ні бояться ні Чорта, ні Бога, Брат стріляє у свого брата. Не брати, скажете, вороги. Що ж ви хлопці не поділили? Хіба різні читали книжки? Та під різним небом ходили? Хіба зрощені не людиною? Плем'я мавпяче вам за брата? Хіба мріялось вам дитиною В серце цілитись і вбивати? Запитати мені у кого, Чого мати не може спати, Чому чорного й сивого кольору Стало так на Вкраїні багато? Хто дасть відповідь, чому нас Не навчають історії дати. Тоді я скажу: прийде час, І вже ні в кого буде питати. 08.11.2020

2020-11-08 09:14:40

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Светлана Пилюк

дякую за розуміння

Відповісти

2020-11-08 11:38:03

Подобається

Ольга)))

До боли пронзительные строчки. Сердце болит за то, что происходит в мире и на родной земле...

Відповісти

2020-11-09 05:49:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4202

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2898