Запитаю
Светлана Пилюк
Запитати мені у кого Чому досі гримлять гармати? Ні бояться ні Чорта, ні Бога, Брат стріляє у свого брата. Не брати, скажете, вороги. Що ж ви хлопці не поділили? Хіба різні читали книжки? Та під різним небом ходили? Хіба зрощені не людиною? Плем'я мавпяче вам за брата? Хіба мріялось вам дитиною В серце цілитись і вбивати? Запитати мені у кого, Чого мати не може спати, Чому чорного й сивого кольору Стало так на Вкраїні багато? Хто дасть відповідь, чому нас Не навчають історії дати. Тоді я скажу: прийде час, І вже ні в кого буде питати. 08.11.2020
2020-11-08 09:14:40
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Светлана Пилюк
дякую за розуміння
Відповісти
2020-11-08 11:38:03
Подобається
Ольга)))
До боли пронзительные строчки. Сердце болит за то, что происходит в мире и на родной земле...
Відповісти
2020-11-09 05:49:22
Подобається
Інші вірші поета
Я подумки лечу Єдині Колискова Сонця Парфуми мого дому
Інші поети
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4995
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1474