Я подумки лечу
Светлана Пилюк
І знову я вдивляюсь в височінь, Маленька пташка на своїй землі. Там, де милує око неба синь. Летять, курличуть, кличуть журавлі. Мені б у пару, дайте тільки крила, Мені б лише поглянути згори, Мені б злетіти, дайте лише сили, Тяжіння подолаю я Землі. Туди, де стрілись небо, гори й море, Де Сонця схід і де сідають Зорі, Я подумки лечу, аби ніколи Не нарікати, не гнівити долі! 16.06.2020
16.06.2020
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch мне можно, я не претендую на Нобелевскую премию
Відповісти
16.06.2020, 07:15
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch а мне ласкает)))
Відповісти
16.06.2020, 07:26
1
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch интересует, потому и отвечаю
Відповісти
16.06.2020, 07:31
Подобається
Інші вірші поета
Може птах? Колись... Квіткове намисто "Полтава-Ковель" транзит
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1409
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1735