"Полтава-Ковель" транзит
У потязі "Полтава - Ковель" Зійдеться вмить майбутнє і минуле. Зійду на станції, згадаю на пероні Як юнь з дитинством швидко промайнула. Я їду, зустрічай, мій краю величавий, Туди, де сина я хрестила й доньку, Де оселилася навічно моя мама, Де танцювала западенську польку. Де вчили мене жати стиглу ниву, Чорниці з кошиком збирати і гриби, Ловити у ставочку зрання рибу, БосОніж бігати й ходити по росі. Життя транзитом по світу кидало, Хто врешті є я? Дівчина- полтавка, Вже з краєм цим пов'язано чимало? Та в грудях б'ється серце волинянки!
2020-06-21 14:50:56
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитрий Данилов
Прочитав первый раз, услышал какую-то необычную музыку в словах... Стал читать ещё раз... Ба! Да это иностранный язык! А ведь всё понимаю...
Відповісти
2020-06-21 15:02:23
2
Принцесса Лягушка = львица
Дуже дуже гарно.
Відповісти
2020-06-21 15:11:49
2
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5101
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10739