Знову
Светлана Пилюк
Знову й знов чомусь, як було колись, На душі стоїть той болючий щем. Мені б завіятись ген у степ кудись, Та пролитися проливним дощем. Знов і знов моє, як давно в житті, Серце груди рве, та не гріє кров. І не дивно, що - мариться мені: Я по колу йду, наче в цирку, знов... Сили, Доле, дай, розірвати струм, Що замкнув потік нового життя, Та піде з дощем той самотній сум, З крапель складений мого каяття. 22.05.2021
2021-05-22 05:21:19
13
0
Інші вірші поета
Мене як пташку тримай Колискова Сонця Святая соль Парфуми мого дому
Інші поети
Napsugar_Official
@Napsugar_Official
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2209
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4853