Анархіст
(18+)
Він мав у рот завжди усю цензуру, Писав як хтів, де хтів і що. Позбувся сам нарешті того муру, Який з дитинства жав його чоло. Колись кохав він справді щиро, Та дівчина була та просто сука. Забув навік він про любов й довіру: Занадто сильно нила та наука. Тоді він справді покохав свободу, І вирішив тоді ж, що вже ніколи В любові й вірності нічому не віддасться І не зробив цього ще й до сьогодні. Ще там, колись і десь поклявся, Що не поступиться нікому він ні за що, І досі він спокусі не піддався, Яка так сильно вабила його роками. А роки йшли, усе уже змінилось, І друзі позаводили сім'ю. Він хрін ложив, а всі лише дивились: Як він тримав ту клятву ще живу. Коли усі ходили рівними рядами, Він вів свою війну, бо перш за все Умів ще змалку він кохати Тож не встрягав ніколи в те ярмо в'язке. І ось, коли час був уже піти, Він знову подивився на старе й забуле, Не зрадив він ніколи сам собі, В той мент як став уже минулим.
Він мав у рот завжди усю цензуру, Писав як хтів, де хтів і що. Позбувся сам нарешті того муру, Який з дитинства жав його чоло. Колись кохав він справді щиро, Та дівчина була та просто сука. Забув навік він про любов й довіру: Занадто сильно нила та наука. Тоді він справді покохав свободу, І вирішив тоді ж, що вже ніколи В любові й вірності нічому не віддасться І не зробив цього ще й до сьогодні. Ще там, колись і десь поклявся, Що не поступиться нікому він ні за що, І досі він спокусі не піддався, Яка так сильно вабила його роками. А роки йшли, усе уже змінилось, І друзі позаводили сім'ю. Він хрін ложив, а всі лише дивились: Як він тримав ту клятву ще живу. Коли усі ходили рівними рядами, Він вів свою війну, бо перш за все Умів ще змалку він кохати Тож не встрягав ніколи в те ярмо в'язке. І ось, коли час був уже піти, Він знову подивився на старе й забуле, Не зрадив він ніколи сам собі, В той мент як став уже минулим.
2018-05-22 18:21:57
3
0