Чого ви думаєте суржик must be Russian?

Vlad Hazda

Okey, давайте talk про life, Чому today, attention вашої вартує. Тому, що кожен з нас unique, І тут, без вас, so boring буде. Why around всі такі сумні, Ви посміхніться, life прекрасне. Невже ви think, що вині вам усі, Не так це work, тут все інакше! Насправді, ви лиш do, що треба, І буде в вас тоді все good. Just live and smile, і все що буде, Go вам на користь та підніме mood. А що ж about me, Oh, все буде добре. Напишу я ще thousands віршів. І лиш тоді maybe знайду свій спокій. Дякую Юрку Позаяку за натхнення та ідею.

2018-05-22 09:17:35

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Vlad Hazda

@Weronika Nikulina Скоріш забавно

Відповісти

2018-05-22 14:14:12

1

Панк

До речі, дуже круто звучить😍👍

Відповісти

2018-05-25 15:25:10

1

Vlad Hazda

@ Панк Дякую😊

Відповісти

2018-05-26 11:43:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11394

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1560