Маніфест вже не курця
Так, я вкотре кинув курити. Мені було дурно й противно від себе. Тож просто перестав. Без "останньої". Без оголошень для всіх заради потреби самоствердитись. Я втомився шукати виправдання цьому злу всередині себе. Бо коли йдеш на компроміс невеликий, скоро в більшому виникає потреба. Чесно, я нічого не маю проти курців. Я навіть не впевнений, що цигарки настільки шкідливі, як їх змальовують. Для мене це було особисте. Просто гризло та й все. Гризло 4 роки, а для чого? Не знаю. Просто подобалось, заспокоювало, виглядало естетично. Хоч і прагнув покинути часом ледь не істерично. Досі тягне, але цього разу легше. Не доводиться шукати відмовки, усі ці "по-друге" й "по-перше" Для мене це про зло всередині і в світі в цілому. Будувати світи починаючи зі шкідливої звички — утопічно й не кльово.
2020-08-31 02:13:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518