Молитва за спасіння від плацкарту
Господи милосердний, я маю гріхи. Не один, не два, далеко за три. Та вони не такі вже й великі-страшні, Щоб так гірко покутать їх зараз в огні. Господи боже, ти ж цар всіх і бог, Плював ти на війни, на голод і смог, На рак і на снід, на "Богдан" в часи пік, І все це триває вже тисячі літ... Я знаю, ти зайнятий, тебе простив. Та є дещо, де ти переборщив... Друже господь, це реальний провтик, За це місце я б вирвав у тебе кадик. Скажи мені, чи ти їздив плацкартом? Чи ти ще не встиг скористатись цим фартом? Коли ззовні +30, всередені 100, А бабка, що змерзла, закрила вікно. Коли п'яне чувирло храпить на вагон, Пахне повсюди його самогон. Шлейф від шкарпеток — аж мозок гниє, Як втомили тортури — провідниця доб'є. Стоп. Ти задумайся: Ви там всі проїбались! Після ночі в плацкарті ваше пекло — то радість. Заберіть мене, молю, в гарячий котел. Куди-небудь, лиш би не тут і тепер. Не забрали. Я і досі в своєму плацкарті. Десь у полі — не старайся грузити тут карти. Ледь живий, та як житиму — піду в отці. Цю мучЕнницьку казань почують усі. Може й ти те почуєш і закінчиш страждання. Боже, та хіба ж ти не маєш бажання? Спопелити плацкарти і всю залізницю. І люди би стали вільні, як птиці! І закінчились б війни, влігся в Києві смог, Рак і СНІД уже б вилікували — оце б ти був Бог! Геппі енд був би нам, зажили б усі, А плацкарти залишились в кошмарному сні.... Та ілюзій не маю, й поки мчусь в далечінь, На цьому слові вам скажу: "Амінь"
2021-07-23 06:49:27
6
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2794
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2673