Вектори

Олена Орелецька

У кожного є свої висоти і градуси, Свої ігри, маски і грамоти. Кожний знає, як правильно вивчити І життя лиш з сторін практики. Є теорії, визначення, правила Кожний раз міняючи вектори Не враховують наслідки Починають гру заново. Хтось не мов всі вивчивши правила Досягає вершин Всесвіту Спокушає іншого набрати висоту, Не міняючи правила і гру. Ти не був моїм вчителем, гуру І не знав про мої Всесвіти. Ти бажав то вилікувати, то знищити Всі мої вектори. Я не була твоїм другом Не враховувала твої поразки, Не відала про твої дороги. Я не була твоїм ворогом.

2018-05-29 11:04:38

Інші вірші поета

А я жива Ти просто підніми свої очі А я не вмію Заховай

Інші поети

Jasper Zabini

@Jasper28

Venti//

@ArchontOfFreedom

Abbas Ghallu

@MAbbasAliG

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

9029

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1412