Вектори
Олена Орелецька
У кожного є свої висоти і градуси, Свої ігри, маски і грамоти. Кожний знає, як правильно вивчити І життя лиш з сторін практики. Є теорії, визначення, правила Кожний раз міняючи вектори Не враховують наслідки Починають гру заново. Хтось не мов всі вивчивши правила Досягає вершин Всесвіту Спокушає іншого набрати висоту, Не міняючи правила і гру. Ти не був моїм вчителем, гуру І не знав про мої Всесвіти. Ти бажав то вилікувати, то знищити Всі мої вектори. Я не була твоїм другом Не враховувала твої поразки, Не відала про твої дороги. Я не була твоїм ворогом.
2018-05-29 11:04:38
5
0
Інші вірші поета
Заховай І все іде, і все минає Слова Ти просто підніми свої очі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5733
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4776