Слова
Олена Орелецька
Слова не йдуть, ховаються Сльози не льються, затоплють. Кричати не можеться, хочеться Не впасти б самій у пропасть. Дні ніби в кадрі, міняються, Ночі важкі ніби вічність Хвороба смертельна відчай Ніяк не лікується. Чиєсь життя, не твоє Реальність постійно вертається Новою порцією болі, А вже не можеться, не хочеться. Від кого душа ховається? До кого вона вертається? Осудять з новою жорстокістю За кожну твою дію. 13.09.2017
2018-05-29 12:44:40
2
0
Інші вірші поета
Ти просто підніми свої очі А я не вмію Вектори А я жива
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Ally San
@allysan1210
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13302
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16778