А я не вмію
А я не вмію просто так піти Без сказаних слів доволі. При цьому я спалю мости Щоб не випробувати свою силу волі. Я не вертаюся якщо уже пішла І гордості до цього нема діла. Адже тебе простити не змогла, А може просто більш не захотіла. Я не благаю відпустить мої гріхи, Хоча не впевнена, що согрішила. Та не нав’язуй ти мені свої страхи, Адже без них я якось краще жила.
2018-06-10 14:42:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2974
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3916