Лялька
Мною керують, Як лялькою. Тягнуть за ці тонкі ниточки. Чутний один голос: " Не так, тварюко!!" Удар у живіт, Моє тіло аж перекотилося. Важко дихати, Що повітря стає болючим. Другий голом: "Нікчема, знов неправильно". Удар у мої крихкі ноги, Що аж кричу і харкаю від болю. І почнуть мене ламати, Залишаючи мою кров У їхній чоботах. Все тіло гримить від потужних ударів, Наче ковалі, Які запекло працюють. Весь в крові, Сльози перемішують разом з кров'ю. Харкаю вже кров'ю. Вб'ють мене безпощадно, Та викинуть у смітник. Я знищена, пошматована особистість, А вони підуть шукати іншу, Ще наївнішу, дурнувату і покірнішу ляльку.
2024-08-29 06:36:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4515