Краса ранку
Олексій Коваль
Прокинутися, Знов спустошений і втомлений. Початок нового дня, Ти зустрічаєш На своєму підвіконні. Сонце тільки но встає, Теж прокинувшись, Від свого сну. Його червоно-сліпучі промені. Освітлюють темне небо, Змінюючи контраст, Як художник, Який бавиться кольорами. Так тепло стає у душі, Коли грайливі промені, Гріють безрадісне обличчя. Зроблю теплого чаю. Вийду до природи, Та піду на зустріч сонцю.
2024-08-25 14:07:54
0
0
Інші вірші поета
Пекуче щастя Рвуться струни серця.... Мовчи Нісенітниці п'яного
Інші поети
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3901
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9200