Екзистенція
Анастасія Жукова
(18+)
Немає сил, нема наснаги Весь час вигадувать розваги, Щоб не покинути цей світ, Який давно мені обрид. Не бачу сенсу в жоднім русі, Але противлюся спокусі Зробити крок у небуття: Тягну, як брилу, це життя. Близьких скорботою не вбити – Це найзначніший привід жити. Не всіх обтяжує абсурдність, Тож проявляти треба чуйність: Не можеш стати щасливішим – Не заважай радіти іншим.
2022-10-13 14:50:52
3
0
Інші вірші поета
Чуєш? Дійсність До дитинства Війна все йде
Інші поети
ℭ'
@humeurpluvieuse
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8378
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2163