Не має вже сили кричати...
Не має вже сили кричати, Хочеться лише болісно ридати. Життя наче казка, З поганим кінцем. І це лише маска, Яку ти одягаєш днем. Ти хочеш бути сильним, І посміхаєшся щодня, Але не можеш бути щасливим, Адже серце рветься на шмаття. Хочу всміхнутися тобі шалено, Та сльози рвуться все життя. Здається ніби все прекрасно, Та хочеться потрапити у небуття. Моє життя це "просто казка", Яка вбиває все живе. Здається ніби я пов'яла, І щастя більше не прийде.
2021-02-06 08:55:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2042
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4066