Моя любов постійний біль...
Anna Gera
Моя любов постійний біль, Від неї хочеться кричати. Вона пече на рані наче сіль, І хочеться лише сконати. Все починалось як завжди, Закоханість, ці квіти, поцілунки. Цей біль залишиться зі мною назавжди, І я спалю всі його дарунки. Мені здавалось все це казкою, Я вірила в його щирі почуття. А обернулося для мене це поразкою, І все пішло у небуття. Моя любов для мене була всім, І все закінчилось так і не почавшись. Ти вже ніколи більше не будеш моїм, І я плачу на віки здавшись.
2020-12-01 13:42:56
3
0
Інші вірші поета
Маленький хлопчик «Х», Повільно йшов містом... Крик Ти Маленька пані «Х», Сиділа у кутку...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3825
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2504