Моя любов постійний біль...
Моя любов постійний біль, Від неї хочеться кричати. Вона пече на рані наче сіль, І хочеться лише сконати. Все починалось як завжди, Закоханість, ці квіти, поцілунки. Цей біль залишиться зі мною назавжди, І я спалю всі його дарунки. Мені здавалось все це казкою, Я вірила в його щирі почуття. А обернулося для мене це поразкою, І все пішло у небуття. Моя любов для мене була всім, І все закінчилось так і не почавшись. Ти вже ніколи більше не будеш моїм, І я плачу на віки здавшись.
2020-12-01 13:42:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2550
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3191