Дівчина привид живе на човні...
Anna Gera
Дівчина привид живе на човні, Вона бачить лиш море і ночі ясні. Ця дівчинка зникла навіки вночі, Але тіло її так і не знайшли. Вона плаче щоночі, Кричить до зірок. Вона благає повернути очі, Що були у неї замість дірок. Дівчинка нічого не бачить, І благає повернути їх назад. Лиш так вона побачить, Те світло що веде у дивний сад. Вона вже хоче зникнути навіки, І перетворитися на прах. Їй хочеться прийняти ліки, Та розчинитися у снах. Її життя добряче пошматувало. Вона заслужила на вічне небуття. Жахливих знущань в її житті було чимало, Вона заслужила на нове життя.
2021-02-07 07:41:24
3
0
Інші вірші поета
Не має вже сили кричати... Покинутий острів... Скільки часу пройшло... Маленька пані «Х», Сиділа у кутку...
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
David Laurent
@ledavdebvs
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2657
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1646