Дівчина привид живе на човні...
Дівчина привид живе на човні, Вона бачить лиш море і ночі ясні. Ця дівчинка зникла навіки вночі, Але тіло її так і не знайшли. Вона плаче щоночі, Кричить до зірок. Вона благає повернути очі, Що були у неї замість дірок. Дівчинка нічого не бачить, І благає повернути їх назад. Лиш так вона побачить, Те світло що веде у дивний сад. Вона вже хоче зникнути навіки, І перетворитися на прах. Їй хочеться прийняти ліки, Та розчинитися у снах. Її життя добряче пошматувало. Вона заслужила на вічне небуття. Жахливих знущань в її житті було чимало, Вона заслужила на нове життя.
2021-02-07 07:41:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2687
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5727