Дівчина привид живе на човні...
Дівчина привид живе на човні, Вона бачить лиш море і ночі ясні. Ця дівчинка зникла навіки вночі, Але тіло її так і не знайшли. Вона плаче щоночі, Кричить до зірок. Вона благає повернути очі, Що були у неї замість дірок. Дівчинка нічого не бачить, І благає повернути їх назад. Лиш так вона побачить, Те світло що веде у дивний сад. Вона вже хоче зникнути навіки, І перетворитися на прах. Їй хочеться прийняти ліки, Та розчинитися у снах. Її життя добряче пошматувало. Вона заслужила на вічне небуття. Жахливих знущань в її житті було чимало, Вона заслужила на нове життя.
2021-02-07 07:41:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2829
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1428