Скільки часу пройшло...
Anna Gera
Скільки часу пройшло? Не можу пригадати. Навколо все зів'яло, А мені боляче і хочеться кричати. Чому ж любов така несправедлива? Напевно через тих людей, Що звуться — погань паршива, І від яких не відірвати очей. Через них час не повернути, І серце не зібрати з мільйона камінців. Лиш можна у своїй болі утонути, І приховати сліди від рубців. Проте час такий настане, Що біль на другий план відійде, Знайдеться щось більш кохане, Що серце твоє теплом огорне.
2020-04-10 15:04:26
2
0
Інші вірші поета
Крик Галактика самотності Тихий шепіт, що кличе униз Покинутий острів...
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Olya
@raynor
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3892
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185