Скільки часу пройшло...
Anna Gera
Скільки часу пройшло? Не можу пригадати. Навколо все зів'яло, А мені боляче і хочеться кричати. Чому ж любов така несправедлива? Напевно через тих людей, Що звуться — погань паршива, І від яких не відірвати очей. Через них час не повернути, І серце не зібрати з мільйона камінців. Лиш можна у своїй болі утонути, І приховати сліди від рубців. Проте час такий настане, Що біль на другий план відійде, Знайдеться щось більш кохане, Що серце твоє теплом огорне.
2020-04-10 15:04:26
2
0
Інші вірші поета
Ти Тиша Не має вже сили кричати... Маленька пані «Х», Сиділа у кутку...
Інші поети
GRAFO
@grafo
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5422
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2254