Ти
Згадую той день, Коли твій погляд зустріла. З мільйона людей, Лиш тебе я кортіла. Я несамовито бажала, Дивитись на тебе вічно, Але все це на жаль, Закінчилося трагічно. Мені здавалося, Між нами щось було. Як сильно мені хотілося, Щоб між нами щось вибухнуло. Але ти змусив, мене кричати, Розбив мені серце на тисячі шматків. Змусив мене що ночі ридати, І нагадував про себе мільйони разів. Ти дав мені зрозуміти, Що я для тебе лиш гра. Навіщо тоді знущатись, Навіщо робити це дарма? Я бігла на кожен твій поклик, Забувши про все і про всіх, Я не готова про тебе забути, Але більше принесу тобі втіх. Я стану знову собою, І серце собі поверну. Я більше не піддамся спокусі, І свої почуття на підлогу жбурну. Ти більше ніколи не зможеш, Свої ноги об мене витирати, Я краще себе зламаю, Ніж дозволю тобі свою душу на шматки роздирати.
2020-04-11 12:23:50
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Андрейків
Чудовий вірш
Відповісти
2020-05-13 11:33:15
Подобається
Anna Gera
Відповісти
2020-05-14 18:31:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8308
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3266