Що таке життя
Інколи життя неначе кара, І зливається усе в одну шалену мить. Тобі здається, ніби ти нездара, І ехом в голові твоїй цей крик бринить. Та це лише частина тої правди, Що тобі змалку кожну мить товчуть, І просто хочеться у космос закричати, Адже це Ти, й тебе не так звуть. Але втекти далеко ти не зможеш, Адже ця кара йде з тобою в світ. І утікати із часом ти уже не схочеш, Вона настигне тебе і вибухне як динаміт. Залишиться лиш біль й кривавий плач, Так зникне все у забуття як попіл. Загинеш ти і пролунає твій останній плач, Адже усе так чи інакше потрапить під космічний обстріл.
2020-07-05 12:58:05
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4863
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2934