Галактика самотності
Не можу я забути день,
коли побачила тебе...
Не чула я більше пісень,
Лиш тихий шепіт і себе.
В секунді світ весь посвітлів,
і стало тихо, як у сні.
Немає більш ніяких слів,
Лиш ти і я, загублені у млі.
Знайшли ми шлях,
Який ховався у думках.
Захований у темних нетрях,
І неосяжних галактиках.
Та ми одні у своїх світах,
Тепер одна, і знову я одна,
Загублена в морях,
Де лиш одна безодня
2019-02-26 15:20:10
2
0