Боюся
Деміра Рейн
Я боюся вже майже всього, І що більше: померти чи жити. Чи почути – знову вбито когось, Когось із тих, хто був мені рідним. Я боюся, як дитина мала, Не померти, ні жити, нічого. Я боюся — що лишуся одна, Коли всі мої будуть на небі. Я боюся, бо страх ще живий, А все інше – вмерло безслідно, Я не маю вже ніяких почуттів, Їх поховано разом із слізьми. Я боюся нікчемної тиші, Бо здається, то перед кінцем. Все зламавшись, впаде і не вистоїть, Забравши сотні за собою людей. Я боюся, коли все спокійно, Коли майже тривог не бува. Тоді світ стає, як чужий мені Бо я звикла, що поруч вона. Я боюся, не перестати боятись, Коли в очі загляне війна, Я боюся страху піддатись, Він відчуває — я зовсім слабка.
2022-10-06 14:15:53
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Міхаліна
До мурах...
Відповісти
2022-10-06 14:37:14
1
Інші вірші поета
Вони – це ми . Момент смерть в синьо-жовтих очах ДИХАТИ
Інші поети
دجن
@3ams
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4995
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15924