Поезія
Щодня новий вірш , Нові відчуття , поривання . Й небачений світ , Ще більше мого дивування . Щодня нова тема , Й іноді важко відкрити її . Неначе дилема , А віршем простіше - простого мені . Щодня нова радість , І горе і сум і печаль . А можу все зразу . В одному вірші поєднать. Щодня нові миті , Ті , що не сила забудь . Мені хочеться жити , Поезією окрилений мій путь . Щодня усе нове , Чисте й легке , як кришталь . І в серці своєму , Я даю волю віршам . Щодня все зі мною , Те , що мені дороге . Я мрію собою , Поезія в мені живе . Я мрію вітрами , Ті , що несуться кудись . Мене надихають , На новий небачений вірш . Я мрію стежками , Ті , що додому ведуть . Оспівані віршами , В моєму серці живуть . Я мрію тим небом , Що наснагу дає мені жити . Кольорами із себе , Мене спонукає творити . Поезія – диво , Яке творить людина . І слово , звичайно , Зброя її єдина .
2020-08-09 13:24:27
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10889
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5215