Поезія
Щодня новий вірш , Нові відчуття , поривання . Й небачений світ , Ще більше мого дивування . Щодня нова тема , Й іноді важко відкрити її . Неначе дилема , А віршем простіше - простого мені . Щодня нова радість , І горе і сум і печаль . А можу все зразу . В одному вірші поєднать. Щодня нові миті , Ті , що не сила забудь . Мені хочеться жити , Поезією окрилений мій путь . Щодня усе нове , Чисте й легке , як кришталь . І в серці своєму , Я даю волю віршам . Щодня все зі мною , Те , що мені дороге . Я мрію собою , Поезія в мені живе . Я мрію вітрами , Ті , що несуться кудись . Мене надихають , На новий небачений вірш . Я мрію стежками , Ті , що додому ведуть . Оспівані віршами , В моєму серці живуть . Я мрію тим небом , Що наснагу дає мені жити . Кольорами із себе , Мене спонукає творити . Поезія – диво , Яке творить людина . І слово , звичайно , Зброя її єдина .
2020-08-09 13:24:27
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2854
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2441