ДИХАТИ
Давай сьогодні дихати повітрям холодним, Пронизуючи хворі легені наскрізь. Ніби наші життя стали непритомні, Залишаючи живою лише свідомість. Давай сьогодні дихати ніби востаннє, Наче вичерпали свій кисневий ліміт. Сміятись до сліз, коли вже не вистачає, З усіх сил зробити останній глибокий вдих. Давай сьогодні дихати у прочинене вікно, На підвіконні нашого старого четвертого. Бо в середині давно вже все відмерло, Там стільки життя не було, як смерті. Давай сьогодні дихати, згадуючи вчора, Бо латентно я назавжди там лишилась. Бачиш, я й досі смертю хронічно хвора, А бути живою — так і не навчилась.
2022-10-01 20:04:18
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
публікую старі вірші 🥲
Відповісти
2022-10-01 20:57:17
Подобається
Деміра Рейн
на емоціях тримається світ
Відповісти
2022-10-01 21:12:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17166
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2761