ПРАВДА
я вічно брешу, пробач, просто в цьому моя щира правда. я б сильно хотіла сказать, як хочу щоб впала ця барикада. я вічно брешу, що все добре, слава богу, що гірше не стане, та трасця, який там бог, його ж просто не було і немає. я поїм вчорашній суп, це найкраще, що могло б статись, сотню «вибач» тобі напишу, в мене просто поганий настрій. пообіцяю дожити до завтра, хоча ти ж знаєш мої обіцянки, вони такі ж як і моя «правда», що з туманом розвіється зранку. як мій день?! він справді хороший, якщо очі закрити на все, і найкраще в ньому мабуть дошик, він знебарвлює все, що живе. я вчергове увімкну Паліндрома, на повторі два дні підряд. це як ліки від емоційної втоми, що рятують мене, позаяк.
07.11.2022
8
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3237
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4128