У вікнах по місту люди люблять життя...
у вікнах по місту уже гасне світло, темніє так швидко, ніби вимирає. і темрява клята уже навіть тисне, усіх нас підряд - вона не вибирає. у вікнах по місту люди люблять життя, спросоння, і в день, і навіть серед ночі. сьогодні найсильніше, бо клята війна, понад усе його лиш жадає забрати. у вікнах по місту, де світла нема, минуле сміється сміхом дитячим. із світлих душ там будується стіна, бо хоч би що, а її не зруйнувати. у вікнах по місту знову гасне світло, не гасне надія, що це не назавжди. якщо моє завтра вже точно не прийде, своє світло увікненим навік залиши.
2023-02-01 21:36:39
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
☺️💜
Відповісти
2023-02-11 16:29:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3089
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9301