Люблю тебе
Хоч стихнуть птахи у саду Ти не почуєш їхній спів Та вір , я все ж тебе люблю Без приводу ,без слів. Люблю я так як вітер віє Як щось шепоче до трави Як в небі сонце тихенько мріє Як усміхається мені. Люблю тебе я як весну Люблю тебе завжди я Хоч як літо осінь чи зиму Люблю тебе, моя ти мрія. Люблю тебе я як життя Люблю я сильно, як ніхто не любить Ти моя мить, моє буття Тебе завжди любити буду. Люблю тебе і більш нікого Так завжди буде вір Бо ти частина мого життя Бо ти частина моїх мрій. * Люблю тебе ....*
2020-03-13 14:08:10
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ліса
Як чудово😍
Відповісти
2022-11-14 19:20:17
1
Деміра Рейн
@Ліса а я от зараз читаю цей вірш і він мені геть не подобається 😅😅таке римування і пунктуація, що я зараз вмру з сміху, хоча сама й писала нього...
Відповісти
2022-11-14 19:24:20
1
Ліса
@Деміра Рейн інколи читачі на це не дивляться, вірші йдуть строками десь глибоко до сердця і найчастіше минулого 😋
Відповісти
2022-11-14 19:30:42
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3283
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2596