Люблю тебе

Деміра Рейн

Хоч стихнуть птахи у саду Ти не почуєш їхній спів Та вір , я все ж тебе люблю Без приводу ,без слів. Люблю я так як вітер віє Як щось шепоче до трави Як в небі сонце тихенько мріє Як усміхається мені. Люблю тебе я як весну Люблю тебе завжди я Хоч як літо осінь чи зиму Люблю тебе, моя ти мрія. Люблю тебе я як життя Люблю я сильно, як ніхто не любить Ти моя мить, моє буття Тебе завжди любити буду. Люблю тебе і більш нікого Так завжди буде вір Бо ти частина мого життя Бо ти частина моїх мрій. * Люблю тебе ....*

2020-03-13 14:08:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Ліса

Як чудово😍

Відповісти

2022-11-14 19:20:17

Деміра Рейн

@Ліса а я от зараз читаю цей вірш і він мені геть не подобається 😅😅таке римування і пунктуація, що я зараз вмру з сміху, хоча сама й писала нього...

Відповісти

2022-11-14 19:24:20

Ліса

@Деміра Рейн інколи читачі на це не дивляться, вірші йдуть строками десь глибоко до сердця і найчастіше минулого 😋

Відповісти

2022-11-14 19:30:42

Інші вірші поета

... На білому фоні Чекай мене! Гірше смерті

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Mary Anywhere

@tamdedobre

Ася Громова

@asii

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3892

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1992