ПАНАЦЕЯ

Деміра Рейн

Дванадцять відсотків зарядки, навушники, телефон — панацея... Вмикаю на всю, до розриву, щоб забути, хто я і де я. Щоб забути, про своє існування, бо як же набридло воно, Й ця реальність, й ця віра у краще — мені так уже допекло. Година уже двадцять третя, а може і більше, не знаю, Я втратила рівновагу, а разом з нею і плинність часу. Щодня геть усе набридає, я хочу закритись у тиші. Не лікує нас час, а вбиває, ми за нього тепер не сильніші. Згасають відсотки життєві, один за одним — штабелями. Ти мріяв прожити роки, а Бог фіксував це як днями. Вже завтра їх точно не буде, не буде вже так, як ти звик. А опісля — все знову забудуть, як згодом забудуть і всіх.

2022-12-28 08:47:24

Інші вірші поета

Раз і назавжди ! Помирати кожного дня 4308 На білому фоні

Інші поети

Ольга)))

@levolga

Mac67

@Mac67

Kavitha Beemaraj

@kavitha

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2588

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15873