Time
Час забирає все за собою , Спогади , думки , і навіть людей . Час по життю проходить стіною , Тоді коли все вже в житті не окей . Час нас руйнує , тихо підкравшись , Тоді , як здається , застигло все, А він відступить когось вже забравши , Але для тебе час далі іде ... Час забирає , все те що маємо , Те , що цінніше , мабуть , понадусе , Тоді здається ми знову вмираємо . Але для нас час ще все-таки іде .... Коли вже нікого поряд не має , Того , хто був з тобою завжди . Тоді й здається , час вмирає , Але ти із своїм ще живи ... Коли вже нікого й ніщо не вернути , Здається , що час твій таки прийшов , Тоді із полегшенням можеш здихнути , Ти домігся того , до чого йшов ....
2020-08-17 20:57:22
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
Дякую .😊
Відповісти
2020-08-18 16:14:52
1
Деміра Рейн
@Boanerge Спасибі . І Вам також всього найкращого .❤️
Відповісти
2020-08-24 20:05:20
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2046
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1588