...
Я не перестану тебе шукати, Лише тому, що ти «не в мережі».. Війна вміє лише забирати, А взамін лишає душі пусті. Я не перестану освітлювати ночі, Бо морок ніколи не переможе світ. І дощ, що тепер не на моєму боці, Не зіб'є мене точно з моїх ніг. Я не перестану йти в напрямку тебе, Навіть, якщо там буде «сіра зона». Навіть, якщо черги мінометників, Переді мною закриють дорогу. Я не перестану шукати надію, Якщо навіть втрачатиму її кожен день. Падати й вставати я знайду сили, Як і тисячі таких же інших людей. Я не перестану тебе шукати, Навіть, якщо ми в різних світах. Я буду Бога лише благати: Зустріч зробити для нас...
2022-10-02 11:58:55
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
я вірю лише в бога на ім'я ППО два останні рядки, писала не для себе. (можна сказати, для опису почуттів)
Відповісти
2022-10-02 12:18:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1750
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2618