Фото
Фото-нетлінна історія, Якою треба дорожити. Все можна забути, Та картинку не змінити. Вона лишить по собі слід великий, Про те, що дуже давно колись було. І нагадає про все на світі, Ти озирнешся- це лиш сон. Так дивно, вона вертає нас в минуле, А потім повертає у реаль. І іноді так сумно стане раптом, Така собі неуловимая печаль. Ця фотоплівка, залишена на пам'ять, Не перестане душу гріть твою. Бо якщо фото зроблено без фальші, То це велика рідкість у бою. ~Мілена~
2021-04-15 09:55:49
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Так, це задумка. Але "невловимий смуток" теж підходить💯
Відповісти
2021-04-15 12:51:39
1
Lelyana_ art
Мені чомусь цей вірш нагадав пісню "Старі фотографії" Скрябіна, аж ностальгія з'явилася ✨.
Відповісти
2021-08-04 20:49:42
Подобається
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Так🥰
Відповісти
2021-08-05 04:53:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8307
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3828