Фото
Фото-нетлінна історія, Якою треба дорожити. Все можна забути, Та картинку не змінити. Вона лишить по собі слід великий, Про те, що дуже давно колись було. І нагадає про все на світі, Ти озирнешся- це лиш сон. Так дивно, вона вертає нас в минуле, А потім повертає у реаль. І іноді так сумно стане раптом, Така собі неуловимая печаль. Ця фотоплівка, залишена на пам'ять, Не перестане душу гріть твою. Бо якщо фото зроблено без фальші, То це велика рідкість у бою. ~Мілена~
2021-04-15 09:55:49
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Так, це задумка. Але "невловимий смуток" теж підходить💯
Відповісти
2021-04-15 12:51:39
1
Lelyana_ art
Мені чомусь цей вірш нагадав пісню "Старі фотографії" Скрябіна, аж ностальгія з'явилася ✨.
Відповісти
2021-08-04 20:49:42
Подобається
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Так🥰
Відповісти
2021-08-05 04:53:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2830
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3677