"Квітка "
Ти ідеш по світу, мов квітка,
Що росте, аби вижити швидко.
А вже потім шукати навколо,
Пережитки минулих історій.
Ти хотіла б пробитися в світ той,
Що наповнений виром загадок.
І прожити достойнеє літо,
Щоб заснула з тобою ця згадка.
Ти – маленьке створіння природнє,
І тебе розтоптали так швидко.
Хоч ти дуже хотіла собою
Милуватися цілу зиму.
Ти хотіла знайти в собі сили,
Полюбити себе в різний час.
Та людська доля – зовсім не квітка,
Ну а квітка–це доля людська.
~Мілена~
2021-04-11 05:14:21
13
3