Час вичерпався...

Мілена_Мі

Таке буває часто, Що ми виростаємо швидко. Із тих відносин, що вважали Ми кращими на світі. Так сумно прощатися з ними, І тебе розриває сумління. Бо так легко ти прив'язався, І це не просто спинити. І наш час стікає невпинно, Почуття - то потухше багаття. І так важко зрозуміти, Що відносини наші фатальні.... Що ми стали зовсім чужими, Хоч такі рідні були. І нам краще бути лихими, Але не примушувати жити, як всі. Треба дякувати за досвід, Що приносить нам людина. І завжди пам'ятати цю істину, Завдяки якої стаємо ми сильними.

2021-05-01 13:04:48

7

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Мілена_Мі

@Сандра Мей Супер! 👍👍👍👍

Відповісти

2021-05-01 16:46:35

1

Сандра Мей

@Мілена_Мі дякую не хотіла до сліз довести в понеділок опублікую Beliver.

Відповісти

2021-05-01 16:47:44

1

Мілена_Мі

@Сандра Мей ❣👍

Відповісти

2021-05-01 16:48:45

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1967

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

9686